24–25 вересня 2026 року в Інституті історії Жешувського університету проведено Міжнародну наукову конференцію під назвою «Галицьке суспільство на шляху до модернізації (1772–1918)». Мета наукового заходу – спростувати часто несправедливі та неправдиві міфи й стереотипи про Галичину, які досі присутні в історіографії, адже в польській історичній пам’яті Галичина досі асоціюється з образами бідності та відсталості, а також з гострими соціальними, політичними та національними конфліктами. Натомість сучасні дослідники вважають Галичину кузнею польської інтелігенції та очільників національно-політичного визволення різних соціальних класів, які відіграли вирішальну роль у становленні незалежної Польщі. Галичина забезпечила академічні, політичні та економічні кадри Другої Польської Республіки, значною мірою завдяки полонізованій системі освіти та свободі, якою користувалися в соціально-політичній сфері в епоху автономії.
Учасники конференції з України та Польщі зосередилися на характерних ознаках модернізації в рамках таких тем: зміни в соціально-професійній структурі (стратифікація землевласництва, розвиток інтелігенції, робітників, селян); роль освіти в процесі модернізації суспільства; різні форми міграції як прояв модернізації; розвиток сучасної політичної культури; емансипація жінок, вплив культури і мистецтва на соціальний розвиток тощо.
На конференцію була запрошена професор кафедри ПСГО доктор філософських наук Тетяна Цимбал, яка виступила з доповіддю «Філософські школи Галичини як інтелектуальний фундамент модернізації: від просвітницької метафізики до витоків логічного позитивізму (1772–1918)». У доповіді підкреслено, що історія модернізації Галичини, у першу чергу, асоціюється з адміністративними реформами Габсбурзької монархії, розвитком промисловості, будівництвом залізниць або становленням громадянського суспільства. Проте саме розвиток філософських шкіл дав галицькому суспільству інструментарій для національного, соціального, культурного самоусвідомлення в умовах імперії, пройшовши шлях від просвітницької метафізики до критичної філософії, наукового позитивізму та логічного аналізу. Тому філософські школи Галичини можна розглядати як один із фундаментів модернізації Центрально-Східної Європи. І якщо залізниці змінили економічний простір Галичини, то філософія змінила простір мислення.
Підкреслимо, що проведення конференції сприяє інтеграції академічних спільнот Центральної та Східної Європи, поглибленню співпраці між Інститутом історії Жешувського університету та польськими університетами й дослідницькими інститутами за кордоном, у т.ч. в Україні.
