З усіх втрат втрата часу найтяжча, бо навіть
одна мить цих ангельських днів така цінна, що
перевищує все, що ми маємо, навіть себе самого
настільки, наскільки час перевищує все, чим ми володіємо.
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
У грудні виповнюється 299 років з дня народження видатного українського філософа, поета і музиканта XVIII століття Григорія Сковороди (1722-1794). Інтелектуально-культурна спільнота України, Росії та багатьох зарубіжних країн відзначають цей ювілей.
Спадщина Григорія Сковороди тлумачиться неоднозначно. Проте різні автори одностайно підкреслюють оригінальність філософських ідей, своєрідність стилю та глибину вчення українського мислителя. Здійснивши антропологічний поворот у філософії, Григорій Сковорода по-новому вирішує проблему досягнення людського щастя, усвідомлення мети власного життя та захисту людської гідності. Виходячи з цього, створює концепцію «сродної праці», звернення до якої і сьогодні дозволяє окреслити перспективи людського життєздійснення.
Шлях до справжнього, автентичного буття, до свободи та щастя, за Сковородою, можуть забезпечити самопізнання та моральне вдосконалення людини, буття якої є діяльністю, спрямованою на безперервне творення самої себе, на пошук своєї «сродності». Самопізнання звернене до «внутрішньої», справжньої людини – людини «серця», до осягнення Бога в ній, і є не процедурно-інтелектуальним, а буттєво-онтологічним феноменом.
Принцип «сродності» можна застосовувати до кожної людини, бо кожен має здібності до відповідної «спорідненої» діяльності, і ці здібності людина повинна пізнати та прийняти як необхідну умову досягнення щастя та свободи. Саме у виявленні та реалізації своєї індивідуальної «сродності» Сковорода бачить сенс життя кожної людини. І це положення є вихідним для філософа.
Якщо ж людина, яка прагне багатства, влади, слави, йде врозріз з принципом «сродності», то опиняється на згубному шляху рабства перед «сліпою натурою». Людина, що не прислухається до вимог розумної натури, втрачає гармонію, живе у стані страху, нудоти, докорів сумління. Слідування згубним пристрастям веде людину від самої себе, і тоді перетворюється «правління – у муки, суддівство – у крадіжку, воїнство – у грабіж, а науки – у знаряддя злоби».
Уникнути невірних шляхів можна, враховуючи, що «сродність» характеризується сталістю, така праця легко здійснюється, приносить задоволення та корисна для людини. А якщо сродна діяльність корисна для індивіда, то вона стає корисною і для суспільства, бо веде до злагодженої, гармонійної діяльності. До того ж, чим вище соціальне положення, яке займає людина, тим більш шкідливим буде вплив несродної діяльності. Останнє особливо актуальне в сучасному українському суспільстві.
Таким чином, «сродна праця» – це процес духовно-практичного освоєння світу, який, за словами С.Кримського, «виступає як духовна діяльність, що протікає за алгоритмами практичних дій». Це олюднена праця, яка несе в собі позитивні, конструктивні сили, яка допомагає людині здобути сутністні сили та реалізувати їх, праця, в процесі якої «стверджується спорідненість людини з усім сущим», і, в той же час, зміцнюється індивідуальність, неповторність, свобода та моральна суверенність особистості.
Кожен сьогодні повинен усвідомити: цінність вчення Григорія Сковороди полягає не тільки у теоретичній глибині та неповторності, а й у тому, що філософія свободи у кращих традиціях любомудрів була перетворена, за прикладом Сократа, на власну біографію, реалізована у власному житті.
Не залишаються осторонь осягнення глибин творчості філософа студентство та викладачі нашого університету. Так з 22 листопада до 1 грудня в групах ПУА-21, Ф-21, ОП-21, ПТБ-21, ЕП-21, ЕО-20, НЗГ-20, АТ-20 та ТТ-20 пройшли Філософсько-культурологічні читання «Український Сократ». У заходах, які були проведені в он-лайн форматі, взяли участь усі студенти даних груп. У виступах вони здійснили спроби розкрити цікаві факти біографії Григорія Сковороди, особливості його мистецько-літературної діяльності та сутність філософської концепції, визначити актуальність філософського вчення Г. Сковороди в контексті проблем сьогодення, оцінити значення набутих знань для реалізації своїх життєвих проектів.
Філософія Григорія Сковороди, на нашу думку, може бути дороговказом для сучасної молоді, допомагаючи пізнати власну сутність, знайти особистий неповторний шлях життя.
Т.В. ЦИМБАЛ, професор, доктор філософських наук,
професор кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти,
організатор читань.