У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.
Історія свята сягає XVII століття, коли у Великій Британії відзначалася так звана Материнська неділя – четверта неділя Великого посту, яка присвячена вшануванню матерів у всій країні. Але вперше ідея виділити окремий день для відзначення єдності матерів у боротьбі за мир з’явилася у пацифістському середовищі. У США вона була оприлюднена відомою американською пацифісткою Джулією Ворд Гоув у 1872 році, та не знайшла широкої підтримки.У 1907 році американка Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів і їхньої ролі у житті кожної людини у пам’ять про свою матір, Анну Марію Рівз-Джарвіс, відому громадську діячку, що боролася за розвиток сфери охорони здоров’я у США. Джарвіс написала листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день на рік присвячувати вшануванню матерів. У 1910 році штат Вірджинія першим визнав День матері офіційним святом.
У 1914 році, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів. Після завершення Першої світової війни День матері почали відзначати й у Європі.
Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Відтоді День Матері відзначали дуже широко. Але у 1939 році свято заборонила радянська влада.
З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, Свято матері повернулося в Україну. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році.
Безумовно, День матері – одне з найкращих свят, адже кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. На рівні з батьком величезну роль у вихованні дітей відіграє й одна з найрідніших у світі людей – матір. Саме від неї залежить виховання дитини та прищеплення любові до рідної землі.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.
В 2023 році День матері в Україні припадає на 14 травня.
Усвідомлюючи особливу роль матерів у часи випробувань, війн, революцій, студенти нашого університету взяли участь у конкурсі есе «Материнство і війна: етичні колізії та екзистенційні виклики».
Сьогодні матері рятують своїх маленьких діточок від обстрілів, окупації, страхів, виїжджають з країни з надією повернутися після Перемоги, проводжають дорослих дітей на війну проти рашистських загарбників. В той же час, є й такі жінки, які переховують синів від мобілізації, знаходячи сумнівні способи для цього, бажаючи, щоб чужі діти захищали їх. Як вони почуваються сьогодні, як дивляться в очі знайомим і родичам, чиї сини і доньки зі зброєю в руках захищають Батьківщину?
Саме ці питання висвітлили у своїх роботах учасники Конкурсу – студенти гр. МН-22 (Джадан К., Мельник О., Мельничук А., Пилипенко А., Солдатова Ю., Щербіна П.), КН-21 (Довбня А., Литвиненко О., Місюра А.), ПЦБм-22 (Березка О., Мокряк Г., Самсоненко А., Слинько Т., Сюткін Є., Тетерук М.), АКІТ-22 (Басс А.), КІ-21 (Макаревич М., Перекопська Ю., Чвалко С., Чефер Закарія), ПМ-22ск (Барабан Р., Миловзоров А., Скупченко Є).
Сюткін Є.: «Для багатьох матерів людина незалежно від віку завжди залишається дитиною, що створює певні колізії: з однієї сторони – виступає бажання матері захистити своє дитя і не допустити його загибелі, а з іншої – ідея соціальної безпеки, котра досягається індивідуальним обов’язком. Цей обов’язок для матері полягає у тому, щоб виховати захисника Батьківщини і бути готовою відпустити його на війну…».
Литвиненко О.: «Окрему огиду викликають ті, які рішуче переходять усі моральні, етичні та правові рамки, щоб відокремити своє повністю здорову та придатну до військової служби дитину від війни за будь-яку ціну. …Вони вивозять синів у багажниках під купою речей, ховають їх від мобілізації по підвалам та йдуть скандалити на військкомати. Цей підхід є вкрай егоїстичним та вчиняється тими, хто є індиферентним до суспільства, не має ніякого уявлення про таку річ як честь.
Матері можуть по різному переживати страх, біль очікування чи гіркоту утрати. Але щоб ця ціна не була заплачена даремно, потрібно всіляко підтримувати матерів, а не ставати на шлях шкідливого та безславного індивідуалізму, розплачуючись чужою кров’ю за можливість жити у вільному суспільстві, у вільній країні».
Джадан К.: «Під час війни, починаючи з 2014 року, я зіткнулася з болем та стражданням… Але я також зрозуміла, як важливо мати люблячу та підтримуючу родину, яка може допомогти подолати ці випробування. Матері під час війни переживають серйозні етичні та екзистенційні виклики, і, не дивлячись на це, мами надихають нас на любов, взаємодопомогу та солідарність».
Миловзоров А.: «Материнство є найважливішим досвідом життя багатьох жінок, і їхнє здоров’я та добробут повинні бути захищені незалежно від ситуації, в якій вони знаходяться. Якщо жінки та діти забезпечені необхідними ресурсами та підтримкою, вони зможуть пережити війну та вийти з неї сильнішими, готовими до нових викликів і здатними допомогти відновити свої громади та країну».
Щербіна П.: «Війна забрала в мене дуже багато. Але я зрозуміла, що віднині Матуся – це моє життя, моя підтримка, опора, надія, моє все. Низький уклін їй до землі!».
Дякуємо учасникам конкурсу за такі щирі емоції і глибоке розуміння трагічної висоти материнського духу під час випробувань жахіттями війни.
Тетяна Цимбал, організатор конкурсу, професор,
доктор філософських наук, професор кафедри ПСГО