Це свято було запроваджене на честь усіх захисниць та захисників України, які протягом багатьох століть боролися за її незалежність та територіальну цілісність і продовжують робити це нині.

Рішення запровадити свято було ухвалено під час II Великого збору Організації українських націоналістів 1941 року. Дату обрали на честь видатного громадського діяча, командира збройних сил, ідеолога українського націоналізму Євгена Коновальця. 23 травня 1938 року його підступно вбили в Роттердамі. Також цей весняний місяць виявився трагічним і для кращих борців за свободу нашої держави – Симона Петлюри та Миколи Міхновського. День Героїв завжди вшановували на території інших держав представники української діаспори. В УРСР його святкували підпільно, але зі здобуттям Україною незалежності свято почало набувати все більшого розголосу. Особливо важливим воно стало після початку російсько-української війни, коли нові герої боронять рідну Батьківщину від московського нашестя.

День Героїв – свято величі духу борців за волю України – є символом незборимості Української Нації.

 

На вшанування українських Героїв секцією філософії кафедри ПСГО проведено конкурс есе «Нашийник раба завжди легше обладунків воїна». У конкурсі взяли участь студенти 1 та 2 курсів. Найкращі роботи представили: Валерія Чоботар (ПМ-24), Марія Черепанова (АКІТР-24), Валерія Карпачова (КН-23), Єлізавета Палій, Софія Куцевол (ЦБ-24), Ігор Паламарчук, Олексій Кірєнкін, Андрій Лук’яненко (МТ-23-2), Богдан Алєксєєнко, Микита Білий, Олег Романцов, Олексій Хиржеу (ТЕП-24), Дмитро Кондзера, Данило Соловйов, Костянтин Стародуб, Павло Струков (ЕЕМ-24).

В есе, написаних, у тому числі, студентами, що пережили жахи окупації, студентами, рідні яких сьогодні боронять Батьківщину від рашистів, підкреслюється шляхетність, мужність та людяність українських воїнів, на противагу ницості загарбників-московітів.

Особливо акцентується авторами, що назва есе – афористичний вислів, в якому відображається «одвічний вибір людини між зручністю підкорення і складністю свободи». Адже «рабство часто подається як безпечний, комфортний стан, коли рішення за тебе приймають інші, коли немає потреби боротися, а лише слухатися. Проте така «легкість» – це ілюзія, що коштує найдорожчого: гідності, свободи, права бути собою». Підкреслюється, що «обладунки воїна важкі, але вони символізують боротьбу за істину, за волю, за власну позицію. Бути воїном – значить приймати виклики, не боятися відповідальності, навіть ціною життя». «Українська історія сповнена прикладів, коли наші герої обирали не «нашийник», а «обладунки»: від козаків Запорозької Січі до сучасних захисників». «Цьогорічний День Героїв – це не лише шана минулому, а й виклик сучасності. Нам доводиться знову робити вибір. І сьогоднішні воїни – не лише солдати зі зброєю, а й ті, хто бореться словом, ідеєю, працею, щоб зберегти гідність і свободу українського народу».

Таким чином учасники конкурсу рефлексують щодо власної участі у сучасній війні, у боротьбі з рашистами: «Я не на фронті, але не осторонь. Я не можу бути байдужим, коли бачу, як хлопці й дівчата, наші військові, віддають життя за свободу і незалежність. Саме тому я намагаюсь бути воїном у тому, що вмію. Я допомагаю армії, постачаю обладнання для FPV-дронів. Це не просто техніка – це очі й руки наших захисників, це точність, яка рятує життя, це можливість дати відсіч. Я відчуваю, що через цю допомогу я теж стою у строю – не фізично, але духовно, морально, щиро».

Один з творів подано у поетичній формі:

«Нашийник раба – мов шовкова петля,

Зовні зручна, а на серці – гнилля.

Він тисне не шкіру – свободу душить:

«Змирись, – кличе, – не борись, слухай!»

Обладунок воїна – тягар і біль,

Та в ньому гартуєш вогонь своїх крил.

У битвах народжується справжнє «Я»,

Що волю тримає, як зброю в боях.

Раб має спокій, проте без імені.

Воїн – поранений, та нескорений.

Раб не загине, бо й не живе.

Воїн падає і вкотре встає…

Тож пам’ятаймо в цю грізну пору:

Обладунки важкі, та в них – наша воля.

Нашийник – легкий, та тягне униз…

Вибір за нами. Вставай, не схились! 

Олексій Хиржеу.

 

Сердечно дякуємо всім учасникам конкурсу!

Щира вдячність та пошана тим, хто без вагань поклав своє серце до ніг Матері-України, чий героїчний чин є прикладом для майбутніх поколінь. Нехай на нашій рідній землі, освяченій кров’ю Героїв, знову запанує мир і злагода.

З Днем Героїв!

Слава Україні!

Героям Слава!

Організатори конкурсу: професор Тетяна Цимбал,

доцент Олена Моргун