Сертифікат Акредитації магістри ПОЦТ

24 грудня, напередодні перших Різдвяних свят, викладачами кафедр ПСГО та ІМ Гладир Я.С. та Костюк С.М. було проведено новорічні екскурсії для іноземних студентів підготовчого відділення, які цього року навчаються в нашому університеті.Екскурсія для груп ПВ-21-1 та ПВ-21-2 прошла у жвавій та невимушеній передноворічній атмосфері. Студенти відвідали зимовий парк та святкову ялинку , ознайомилися із традиціями українських новорічних свят. Окрім гарного настрою, під час екскурсії студенти отримали можливість поспілкуватися українською та англійською мовами,адже групи обрали для навчання саме проєкт «Українська мова». Побажаємо успіхів та святкового настрою нашим студентам та їхнім викладачам! Читати далі →

22 грудня 2021 року здобувачі освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 015 «Професійна освіта (Цифрові технології)» презентували результати магістерських досліджень.

Екзаменаційна комісія визначила творчий неординарний підхід, покладений в основу кожної роботи; вміння аргументувати власну позицію на основі наукової інтерпретації. 

Вітаємо неординарних, творчих магістрантів з успішним захистом!

Фотогалерея:

Читати далі →

Доцент кафедри Тетяна Сулима разом із керівником відділу міжнародних зв’язків  Людмилою Кругленко 07-10 грудня 2021 року взяла участь у тренінгу для викладачів українських університетів «Вдосконалення викладання: стратегія та модель» у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Тренінг проводився науковими працівниками Інституту вищої освіти НАПН України на чолі зі Світланою Калашніковою в рамках міжнародного грантового проекту програми Erasmus+ «Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання / UTTERLY» (619227-EPP-1-2020-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP). 

Під час навчальних сесій колеги ознайомились із:

– моделями сучасного університету та стратегіями удосконалення викладання (teacher excellence – TE); 

– тенденціями розвитку вищої освіти та удосконалення викладання (цифровізація вищої освіти, тенденції викладання, рамки удосконалення викладання); 

– прикладами центрів удосконалення викладання в зарубіжних університетах, в університетах України та ін. 

Насиченою була практична частина тренінгу, під час якої учасники від нашого закладу розробляли проекти університетської рамки ТЕ, моделі ТЕ, стратегії ТЕ, організаційної моделі центру удосконалення викладання в університеті (СELT), освітньої програми з професійного розвитку викладачів. Читати далі →

1 грудня світ відзначає день боротьби зі СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. 

Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ та СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте, більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, не стосується і не стосуватиметься. Але факти доводять протилежне: щороку фіксується все більше випадків захворювань на СНІД, а за останні роки розповсюдження ВІЛ-інфекції серед підлітків та молоді набуло характеру епідемії. 

Щорічно Криворізький національний університет проводить різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби та виховання толерантного ставлення до людей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІДу.   Читати далі →

З усіх втрат втрата часу найтяжча, бо навіть 

одна мить цих ангельських днів така цінна, що 

перевищує все, що ми маємо, навіть себе самого

 настільки, наскільки час перевищує все, чим ми володіємо.

ГРИГОРІЙ  СКОВОРОДА

У грудні виповнюється 299 років з дня народження видатного українського філософа, поета і музиканта XVIII століття Григорія Сковороди (1722-1794). Інтелектуально-культурна спільнота України, Росії та багатьох зарубіжних країн відзначають цей ювілей.

Спадщина Григорія Сковороди тлумачиться неоднозначно. Проте різні автори одностайно підкреслюють оригінальність філософських ідей, своєрідність стилю та глибину вчення українського мислителя. Здійснивши антропологічний поворот у філософії, Григорій Сковорода по-новому вирішує проблему досягнення людського щастя, усвідомлення мети власного життя та захисту людської гідності. Виходячи з цього, створює концепцію «сродної праці», звернення до якої і сьогодні дозволяє окреслити перспективи людського життєздійснення.

Шлях до справжнього, автентичного буття, до свободи та щастя, за Сковородою, можуть забезпечити самопізнання та моральне вдосконалення людини, буття якої є діяльністю, спрямованою на безперервне творення самої себе, на пошук своєї «сродності». Самопізнання звернене до «внутрішньої», справжньої людини – людини «серця», до осягнення Бога в ній, і є не процедурно-інтелектуальним, а буттєво-онтологічним феноменом.

Принцип «сродності» можна застосовувати до кожної людини, бо кожен має здібності до відповідної «спорідненої» діяльності, і ці здібності людина повинна пізнати та прийняти як необхідну умову досягнення щастя та свободи. Саме у виявленні та реалізації своєї індивідуальної «сродності» Сковорода бачить сенс життя кожної людини. І це положення є вихідним для філософа.

Якщо ж людина, яка прагне багатства, влади, слави, йде врозріз з принципом «сродності», то опиняється на згубному шляху рабства перед «сліпою натурою». Людина, що не прислухається до вимог розумної натури, втрачає гармонію, живе у стані страху, нудоти, докорів сумління. Слідування згубним пристрастям веде людину від самої себе, і тоді перетворюється «правління – у муки, суддівство – у крадіжку, воїнство – у грабіж, а науки – у знаряддя злоби». Читати далі →