Співпраця з іншими закладами освіти з питань досконалості викладання: упровадження результатів роботи за міжнародним проєктом UTTERLY від Erasmus+

23 червня 2023 року доцент кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Тетяна Сулима на запрошення адміністрації Криворізької академії патрульної поліції провела гостьову лекцію для викладачів в межах «Школи викладацької майстерності».

Заняття було присвячено важливості створення стимулюючого навчального середовища та залучення здобувачів освіти  до активної участі в навчальному процесі, де мотивація є ключовим елементом успішного навчання. 

Лектор представила викладачам Академії результати роботи колективу викладачів КНУ за міжнародним проєктом UTTERLY (Центри сертифікації викладачів: інноваційні підходи до досконалості викладання) від Erasmus+, а саме дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій тих, хто навчається, акцентуючи увагу на важливості врахування андрагогічних принципів.

Після презентації під час практичної частини зустрічі учасники мали змогу реалізувати запропоновані методи та обговорити їх ефективність. Заняття стало чудовою нагодою для обміну досвідом та підвищення рівня методичної компетентності викладачів.

Дякуємо колегам з Криворізької академії патрульної поліції за запрошення та готовність до подальшої співпраці!

01-03 червня 2023 року на базі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського відбувся другий тур Міжнародного конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 015 «Професійна освіта (за спеціалізацією)» в режимі онлайн-конференції за допомогою сервісу Google Meet.

Галузева конкурсна комісія розглянула 59 студентських наукових робіт, поданих на конкурс, авторами яких стали 88 студентів українських та закордонних закладів вищої освіти, серед яких: University of West London (Англія), Ariel University (Ізраїль), Goethe University Frankfurt (Німеччина), University of Applied Sciences Amberg-Weiden (Німеччина), University of Wroclaw (Польща), Cracow University of Economics (Польща), Vilniaus Gedimino technikos universitetas (Литва), Pavеl Josef Safarik University in Košice (Словаччина), University of Presov (Словаччина) та інші.

Студентка 4-го курсу зі спеціальності 015 «Професійна освіта (Комп’ютерні технології)» Єрьоменко Валерія захищала наукову роботу «Методика формування професійного саморозвитку майбутніх кваліфікованих робітників в умовах дистанційного навчання». Науковий керівник кандидат психологічних наук, доцент кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Тарасова Олена Володимирівна. Захист робіт відбувався англійською мовою.

Вітаємо Єрьоменко Валерію та її наукового керівника Тарасову Олену Володимирівну з успішним захистом роботи, яку відзначено дипломом ІІІ ступеня. Бажаємо наукових звершень, яскравих ідей і нестримної жаги до пізнання нового!

http://www.knu.edu.ua/novini/naukovu-robotu-yer-omenko-valerii-vidznacheno-dyplomom-iii-stupenya-na-mizhnarodnomu-konkursi-students-kyh-naukovyh-robit

Вишиванка в культурі України посідає особливе місце. Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Цей національний одяг носять чоловіки, жінки та діти. У наш час вишиванка вийшла з повсякденної форми одягу, проте її одягають на свята або визначні дати.

Починаючи з 2006 року, у третій четвер травня ми святкуємо особливе свято – День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України.

Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання. Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. У Київській Русі також прийнято було носити вишитий одяг, про що є згадки тогочасних мандрівників та істориків. Вишиванка – це прадавній закодований оберіг українського народу, символ здоров’я, краси, щасливої долі. Це символ нашого генетичного фонду. Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу.

У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку.  По всьому світу українці об’єднуються в одній ідеї та показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код.

Особливе значення День вишиванки має саме 2023 року – тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 18 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.

This slideshow requires JavaScript.

15.05.2023р. у групах ОП-22, ПУА – 22 доцентом кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Шуруповою Катериною Володимирівною було проведено бінарне  заняття – лекція на тему «Адміністративне право як галузь права України», з навчальної дисципліни «Право», з запрошенням адвоката, кандидата юридичних наук, доцента Шустрової Ксенії Володимирівни, у дистанційному форматі.

This slideshow requires JavaScript.

Шановні студенти!

Запрошуємо відвідати вебінар з розвитку та вдосконалення Soft Skills (спікери: Вікторія Ткачук та Юлія Єчкало), який відбудеться 12.05.2023 о 12:00 за посиланням: Zoom. Розвиток Soft Skills допоможе вам підвищити конкурентоспроможність на ринку праці та вдосконалити навички взаємодії з іншими людьми. На вебінарі розглянемо:

→ Зміст освітньо-професійної програми.

→ Міжнародні програми студентського обміну.

Кураторські години є складовою виховної роботи в університеті. На кураторській годині, що її провів доцент Кадол Олександр Миколайович, з гр. ПОЦТ-20, мова йшла про пам’ятні дати 8 та 9 травня. Особливий акцент було зроблено вшанування пам’яті борців з нацизмом та жертв Другої світової війни.
Говорили про історію та сучасність, про жахи війну та цінність миру, про дипломатію та політику, про вагомий внесок українського народу у Другу світову війну, а головне – про те, якою ціною виборюється мир в Україні та світі. Викладач детально зупинився на висвітленні двох різних підходів до історичної пам’яті щодо перемоги над нацизмом – загальноєвропейського та радянського, від тоталітарної спадщини якого Україна впевнено відмовилася. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб.
День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження та вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Віримо в Україну! Щиро дякуємо нашим захисникам!

Доцент Кадол О.М.

This slideshow requires JavaScript.

У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.

Історія свята сягає XVII століття, коли у Великій Британії відзначалася так звана Материнська неділя – четверта неділя Великого посту, яка присвячена вшануванню матерів у всій країні. Але вперше ідея виділити окремий день для відзначення єдності матерів у боротьбі за мир з’явилася у пацифістському середовищі. У США вона була оприлюднена відомою американською пацифісткою Джулією Ворд Гоув у 1872 році, та не знайшла широкої підтримки. Читати далі →

На занятті з історії України доцент Кадол Олександр зі здобувачами освіти факультету інформаційних технологій 1 курсу долучилися до всеукраїнської акції вшанування пам’яті борців  з нацизмом та жертв Другої світової війни, яка відбувається в ці дні.   Говорили про історію та сучасність, про жахи війну та цінність миру, про дипломатію та політику, про вагомий внесок українського народу у Другу світову війну, а головне – про те, якою ціною виборюється мир в Україні та світі. Викладач детально зупинився на висвітленні двох різних підходів до історичної пам’яті щодо перемоги над нацизмом – загальноєвропейського та радянського, від тоталітарної спадщини якого Україна впевнено відмовилася.  Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.  Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціна цього внеску – надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років серед українців та інших народів, які жили на території України. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Тому ми добре знаємо ціну війни. Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Спадкоємицею останнього нині є росія. Вона прагне привласнити перемогу над нацизмом, щоб маніпулювати й власними громадянами, і міжнародною спільнотою. Ми наголошуємо –  жодна країна не може претендувати на виняткову роль у перемозі над нацизмом. Перемога – результат титанічних зусиль десятків держав і сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця для агресивної політики, кульмінацією якої стало злочинне повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. 

This slideshow requires JavaScript.

8 травня 2023 року Україна разом із Європою та США відзначає День пам’яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні. За різними даними, близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам’ять означає, що ми пам’ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення – що країни Європи уклали мир після війни.

Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги — червоний мак. Це міжнародний символ пам’яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавого сліду від кулі, що передає страждання та смерть. День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу та застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.

У 2023 році Україна відзначає це свято в умовах повномасштабної війни з РФ. На зміну німецькому нацизму на наші землі прийшов російський рашизм. Ми віримо, що незабаром у календарі свят України з’явиться нова святкова дата – День Перемоги над росією. А сьогодні ми згадуємо про закінчення Другої світової війни. Вічна і світла пам’ять українським воїнам, які віддали свої життя у Другій світовій війні. Пам’ятаємо їхній подвиг і всі злочини гітлерівського режиму. Молімося за наших військових, які борються з російським нацизмом сьогодні.

Викладач кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Ланова І.В. провела виховну бесіду зі студентами групи АТ-22, під час якої розповіла про значення цієї дати у світовій історії та історії нашої країни.