Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися,
в усякому разі з усієї сили намагатимуся
нікому ні в чому не шкодити.
Г. СКОВОРОДА
УКРАЇНСЬКИЙ СОКРАТ
(до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди)
3 грудня виповнюється 300 років з дня народження видатного українського філософа, поета і музиканта XVIII століття Григорія Савича Сковороди (1722-1794). З ініціативи ЮНЕСКО ювілей видатного українця відзначатиме весь світ.
Григорій Савич або, як він сам себе представляв, Григорій Варсава Сковорода був наділений багатьма талантами, – поет, філософ, викладач-новатор, музикант, співак, поліглот… Він залишив нам у спадок власні теорії «філософії серця» і «сродної праці». Він все життя був відданий Україні. Не спокусився придворним життям і його привілеями, навіть померти волів у рідній землі.
Дослідники творчості Г. Сковороди одностайно підкреслюють оригінальність філософських ідей, своєрідність стилю та глибину вчення українського мислителя. Здійснивши антропологічний поворот у філософії, Григорій Сковорода оригінально вирішує проблему досягнення людського щастя, усвідомлення мети власного життя та захисту людської гідності.
Шлях до справжнього, автентичного буття, до свободи та щастя, за Сковородою, можуть забезпечити самопізнання та моральне вдосконалення людини, буття якої є діяльністю, спрямованою на безперервне творення самої себе, на пошук своєї «сродності». Саме у виявленні та реалізації своєї індивідуальної «сродності» Сковорода бачить сенс життя кожної людини. І це положення є вихідним для філософа. Якщо ж людина, яка прагне багатства, влади, слави, йде врозріз з принципом «сродності», не прислухається до вимог розумної натури, то опиняється на згубному шляху рабства перед «сліпою натурою». Слідування згубним пристрастям веде людину від самої себе, і тоді перетворюється «правління – у муки, суддівство – у крадіжку, воїнство – у грабіж, а науки – у знаряддя злоби».
Уникнути невірних шляхів можна, враховуючи, що «сродність» характеризується сталістю, така праця легко здійснюється, приносить задоволення та корисна для людини. А якщо сродна діяльність корисна для особи, то вона стає корисною і для суспільства, бо веде до злагодженої, гармонійної діяльності. Це олюднена праця, яка несе в собі позитивні, конструктивні сили, яка допомагає людині здобути сутністні сили та реалізувати їх, праця, в процесі якої «стверджується спорідненість людини з усім сущим», і, в той же час, зміцнюється індивідуальність, неповторність, свобода та моральна суверенність особистості. До того ж, чим вище соціальне положення, яке займає людина, тим більш шкідливим буде вплив несродної діяльності. Останнє особливо актуальне в сучасному українському суспільстві.
Важливо усвідомити: цінність вчення Г. Сковороди полягає не тільки у теоретичній глибині та неповторності, а й у тому, що його філософія, у кращих традиціях любомудрів, була перетворена, за прикладом Сократа, на власну біографію, реалізована у власному житті Григорія Савича.
До осягнення глибин творчості філософа долучились і студенти та викладачі нашого університету. Так з 15-16 листопада в групах ТЕП-21, ТЕП-22ск, НЗГ-21, ГР-21-1, ГР-21-2, а також в усіх групах 1 курсу відділу аспірантури пройшли Філософсько-культурологічні читання у форматі круглого столу «Український Сократ (до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди)». У заходах, які були проведені в он-лайн форматі, взяли участь усі студенти та аспіранти даних груп, а також викладачі кафедри ПСГО – кандидат філософських наук, доцент Моргун О.А., кандидат юридичних наук, доцент Шурупова К.В.. У виступах були висвітлені цікаві факти біографії Григорія Сковороди, особливості його мистецько-літературної діяльності та сутність філософської концепції, визначена актуальність філософського вчення Г. Сковороди в контексті проблем сьогодення, а також окреслене значення набутих знань для реалізації власних життєвих проектів.
Філософія Григорія Сковороди, на нашу думку, може бути дороговказом для сучасної молоді, допомагаючи пізнати власну сутність, знайти особистий неповторний шлях життя.
Т.В. ЦИМБАЛ,
професор, доктор філософських наук,
професор кафедри ПСГО,
організатор читань