ІНТЕЛІГЕНЦІЯ VS. ТОТАЛІТАРНИЙ РЕЖИМ
(до 101 річниці «філософського пароплава»)
17 жовтня кафедрою ПСГО проведено Круглий стіл «Інтелігенція vs. тоталітарний режим (до 101 річниці «філософського пароплава»)». Доповіді підготували аспіранти першого року навчання КНУ. На зустрічі були присутні студенти гр. ГМБ-22, викладачі кафедри: кандидат юридичних наук, доцент Шурупова К.В., кандидат філософських наук, доцент Моргун О.А., а також доцент кафедри соціально-гуманітарних та загальноправових дисциплін Донецького державного університету внутрішніх справ кандидат філософських наук Ніколенко К.В. і курсанти ДонДУВС, які брали участь у якості доповідачів та у процесі обговорення питань за темою Круглого столу.
«Філософський пароплав» – це загальна назва двох рейсів німецьких пасажирських пароплавів «Обербюрґермайстер Гакен» та «Пройссен», на яких у 1922 році силоміць були вислані з Петрограду більше 220 науковців, письменників, філософів, професорів вищих навчальних закладів країни. Водночас проводилися інші подібні каральні заходи, в ході яких інтелігенцію висилали потягами з Москви.
Внесені до списків на висилку особи примусово подавали заяву на депортацію з СРСР, причому мали зробити це своїм коштом, даючи підписку про згоду на покарання розстрілом у випадках самовільного повернення із заслання. Серед висланих були: лікарі (45), професори та викладачі (41), економісти, агрономи (30), літератори (22), юристи (16), інженери (12), а також студентська молодь, представники заборонених більшовиками політичних партій, священики тощо.
Причиною заслання стало те, що досить швидко після захоплення влади в країні більшовики зіткнулися зі спротивом. Він мав різний характер: як військові дії, так і мирний саботаж. На військовий спротив більшовики відповіли операціями по придушенню повстанців, Червоним терором та масовим знищенням усіх підозрілих. У травні 1922 року (після формального закінчення громадянської війни) Ленін запропонував замінити каральні операції висилкою ідеологічних супротивників з верстви інтелектуалів, професорсько-викладацького прошарку, журналістів, письменників, релігійних і політичних філософів. За рішенням ВЦВК були складені переліки осіб підозрілих та гідних заслання. За висновком Троцького: «Ми цих людей вислали тому, що розстріляти їх не було приводу, а терпіти було неможливо».
Сьогодні подібну ситуацію ми спостерігаємо в росії, тоталітарній державі, яка знову сприймає людей мислячих як загрозу, надаючи їм статус «іноагента» та фактично примушуючи до виїзду з країни. Саме цим обумовлена актуальність теми Круглого столу, цікавість до якої проявили аспіранти і гості зустрічі.
Найбільш цікаві та змістовні доповіді підготовили: В. Левченко, який докладно розповів про долю і творчість соціолога Пітіріма Сорокіна, В. Ляшок, що детально розповіла про філософа С. Франка, Д. Мрачковський – доповідь про яскравого інтелектуала Ф. Степуна, Є. Безсмертний – про філософа Івана Ільїна, інтелектуальний спадок якого сьогодні використовується російською пропагандою, О. Хома – доповідь про історика О. Кізеветтера та інші.
Узгальнюючи, учасники Круглого столу акцентували увагу на суттєвій відмінності українського та російського національних характерів, на перевагах демократії та неприпустимості перемоги російських фашистів у триваючій війні, а також виявили бажання і в подальшому брати участь у наукових заходах.
Організатор Круглого столу
д.ф.н., професор Т.В.Цимбал
