Денні архіви: 13/10/2022

Всеукраїнській науково-практичній конференції  “Молодий науковець ХХІ століття”.

Шановні колеги!

Щиро дякуємо Вам за участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції  “Молодий науковець ХХІ століття”.

На жаль, у цей важкий для нашої Батьківщини час, у час війни, яку розв’язала та веде росія проти України, у час, коли агресор знищує матеріальні й духовні цінності, влаштовує терор проти мирного населення, організація наукових заходів є вкрай складною. Саме тому дату і формат проведення конференції було змінено.
Сподіваємось, що найближчим часом ми зможемо відновити звичну наукову комунікацію .
Віримо у Збройні сили України!
Впевнені: Україна переможе! 
 
Оргкомітет конференції.
 

ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ЯК ЗАГРОЗА ТОТАЛІТАРНОМУ РЕЖИМУ (до 100-річчя «філософського пароплава»)

12 жовтня доктором філософських наук, професором кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Цимбал Т.В. проведено круглий стіл «Інтелігенція як загроза тоталітарному режиму (до 100-річчя «філософського пароплава»)». Участь у заході взяли аспіранти першого року навчання, студенти факультету інформаційних технологій і факультету економіки та управління бізнесом (гр. ПОЦТ-22, ЕП-22, ПТБ-22, ІПЗ-21-2), кандидат філософських наук, доцент кафедри Моргун О.А., кандидат юридичних наук, доцент кафедри Шурупова К.В., а також доцент кафедри соціально-гуманітарних та загальноправових дисциплін Донецького державного університету внутрішніх справ кандидат філософських наук Ніколенко К.В.
«Філософський пароплав» – це загальна назва двох рейсів німецьких пасажирських пароплавів «Обербюрґермайстер Гакен» та «Пройссен», на яких у 1922 році силоміць були вислані з Петрограду більше 200 науковців, письменників, філософів, професорів закладів вищої освіти країни. Водночас, проводилися інші подібні каральні заходи, в ході яких інтелігенцію висилали потягами з Москви.
Внесені до списків на висилку особи примусово подавали заяву на депортацію з СРСР, причому мали зробити це своїм коштом, даючи підписку про згоду на покарання розстрілом у випадках самовільного повернення із заслання. Серед висланих були: лікарі (45 осіб), професори та викладачі (41 осіб), економісти, агрономи (30 осіб), літератори (22 осіб), юристи (16 осіб), інженери (12 осіб), а також студентська молодь, представники заборонених більшовиками політичних партій, священики тощо.
Причиною заслання стало те, що досить швидко після захоплення влади в країні більшовики зіткнулися зі спротивом. Він мав різний характер: як військові дії, так і мирний саботаж. На військовий опір більшовики відповіли операціями по придушенню повстанців, Червоним терором та масовим знищенням усіх підозрілих. У травні 1922 року (після формального закінчення громадянської війни) Ленін запропонував замінити каральні операції висилкою ідеологічних супротивників з верстви інтелектуалів, професорсько-викладацького прошарку, журналістів, письменників, релігійних і політичних філософів. За рішенням ВЦВК були складені переліки осіб підозрілих та гідних заслання. За висновком Троцького: «Ми цих людей вислали тому, що розстріляти їх не було приводу, а терпіти було неможливо».
Сьогодні подібну ситуацію ми спостерігаємо в росії, тоталітарній державі, яка знову сприймає мислячих людей як загрозу, надаючи їм статус «іноагента» та фактично примушуючи до виїзду з країни. Саме цим обумовлена актуальність теми круглого столу, цікавість до якої проявили здобувачів освіти та гості зустрічі.
Найбільш цікаві доповіді підготували аспіранти. І. Мірошниченко докладно розповів про долю і творчість соціолога Пітіріма Сорокіна. Н. Король емоційно поділилася результатами дослідження про долю філософа Миколи Бердяєва. Ю. Шерстньов доповів про музейного діяча Валентина Булгакова, Г. Ярошенко – про філософа Івана Ільїна, О. Воловецький – про астрофізика Всеволода Стратонова.
На завершення учасники Круглого столу акцентували увагу на суттєвій відмінності українського та російського національних характерів, на перевагах демократії та неприпустимості перемоги російських фашистів у триваючій війні, а також виявили бажання і в подальшому брати участь у подібних наукових заходах.

100 років з дня заснування нашого навчального закладу – Криворізького національного університету.

Цими днями виповнилося 100 років з дня заснування нашого
навчального закладу – Криворізького національного університету. Адже 4 жовтня 1922 р. розпочалися перші заняття в стінах Криворізького вечірнього робітничого технікуму. За майже столітню добу відбулась низка інституціональних змін. Навчальний заклад впевнено пройшов шлях від технікуму до класичного університету.
Про столітню біографію Криворізького національного університету мова йшла на заняттях з дисципліни «Історія України та української культури», які провів кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри професійної та соціально-гуманітарної освіти Кадол О.М.
Студенти першого курсу дізналися про виникнення одного із
найстаріших закладів вищої освіти України, про внесок та долю вагомих постатей, таких, як В. Жигаловський, Е. Фукс, Ю. Должанський, Г. Малахов, про особливості життя та навчання тодішніх студентів та викладачів, про звитяги героїв трудової слави та освітянської ниви тощо.
Пам’ятаємо та пишаємося традиціями рідної АЛМА МАТЕР –
Криворізького національного університету. Віримо в нашу перемогу.
Віримо в Україну!

Результати проходження педагогічної практики магістрантів другого року навчання спеціальності 015 – Професійна освіта (Цифрові технології) у закладах фахової передвищої освіти

Цьогоріч здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти академічних груп ПОЦТ-21м та ЗПОЦТ-21м проходили педагогічну практику у закладах фахової передвищої освіти упродовж чотирьох тижнів вересня. Магістранти набували педагогічного досвіду в Гірничому фаховому коледжі Криворізького національного університету, Криворізькому фаховому коледжі Українського державного університету науки і технологій, Криворізькому гірничо-технологічному ліцеї Криворізького національного університету, Нікопольському центрі професійної освіти, Автотранспортному фаховому коледжі Криворізького національного університету.
Робочою програмою проходження педагогічної практики передбачено поглиблення та закріплення теоретичних знань, оволодіння магістрантами сучасними методами, формами організації праці в галузі майбутньої професії; формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час роботи в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності, виховання потреби систематичного поповнення знань та творчого їх застосування у практичній діяльності тощо.
Магістранти мали змогу відвідувати заняття викладачів; спілкувалися зі студентами та педагогічними працівниками, а також випробувати себе в ролі викладачів теоретичних та практичних занять із дисциплін навчальних планів підготовки різних спеціальностей («Алгоритмізація», «Автоматика та робототехніка», «Інформатика», «Комп’ютерне проєктування», «Комп’ютерна графіка», «Операційні системи», «Матеріалознавство», «Обчислювальна техніка»). Розробляли та проводили виховні заходи (присвячені безпеці в Інтернеті, забрудненню навколишнього середовища та патріотичному вихованню), виходили з актуальності проблем, – адаптовуючи до умов конкретної студентської аудиторії.
Щиро дякуємо адміністрації та викладацькому складу закладів освіти за створені комфортні умови роботи в дистанційному форматі здобуття досвіду викладацької діяльності нашими магістрантами.
За результатами проходження педпрактики магістранти презентували здобутий практичний досвід на звітній конференції для студентів академічних груп ПОЦТ-22м, ПОЦТ-22, ПОЦТ-20.