Вишиванка в культурі України посідає особливе місце. Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Цей національний одяг носять чоловіки, жінки та діти. У наш час вишиванка вийшла з повсякденної форми одягу, проте її одягають на свята або визначні дати.
Починаючи з 2006 року, у третій четвер травня ми святкуємо особливе свято – День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України.
Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання. Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. У Київській Русі також прийнято було носити вишитий одяг, про що є згадки тогочасних мандрівників та істориків. Вишиванка – це прадавній закодований оберіг українського народу, символ здоров’я, краси, щасливої долі. Це символ нашого генетичного фонду. Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу.
У День вишиванки кожен, хто хоче підкреслити своє українське походження, а також просто підтримати Україну, може одягнути вишиванку. По всьому світу українці об’єднуються в одній ідеї та показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код.
Особливе значення День вишиванки має саме 2023 року – тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 18 травня стане символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.